- ґрунтовно
- Присл. до ґрунтовний.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
ґрунтовно — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
безґрунтовно — Присл. до безґрунтовний … Український тлумачний словник
неґрунтовно — Присл. до неґрунтовний … Український тлумачний словник
неґрунтовно — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
верх — у, ч. 1) Верхня, найвища частина чого небудь; вершина. || Поверхня землі, якої небудь рідини і т. ін. 2) кого, перен. Перевага в чому небудь. Брати верх. 3) Купол, баня. || Покрівля на хаті, будинку і т. ін.; дах. 4) Димохід на хаті, будинку і т … Український тлумачний словник
всерйоз — (усерйо/з), присл., розм. Навсправжки, не в жарт. || Серйозно, ґрунтовно, по діловому … Український тлумачний словник
додумувати — ую, уєш, недок., доду/мати, аю, аєш, док. 1) перех. і неперех.Закінчувати обдумування чого небудь; ґрунтовно продумувати, обмірковувати щось. 2) перех., зі спол. Те саме, що придумувати … Український тлумачний словник
назубок — I наз убок бка, ч. Напилок, яким випилюють зубці, роблять насічку, зазублини і т. ін. II назуб ок присл., розм. Дуже добре, ґрунтовно … Український тлумачний словник
недомисел — недо/мисл, слу, ч. Недостатнє обдумування, розуміння чого небудь. || Неспроможність глибоко, ґрунтовно мислити. •• З недо/мислу недостатньо обдумавши що небудь … Український тлумачний словник
недорозум — у, ч. Відсутність, брак розуму, розсудливості; дурість. || Нездатність глибоко і ґрунтовно мислити, вірно розуміти що небудь. •• З (із) недоро/зуму через нерозсудливість, через брак розуму … Український тлумачний словник